У дисертації розглянуто специфіку розвитку православної духовної музики в контексті відродження української культури кінця ХХ – початку ХХІ ст. Уточнено зміст понять та охарактеризовано жанрову специфіку літургійного, паралітургійного та позалітургійного напрямів православної духовної музики. Сконцентровано увагу на позалітургійній творчості українських композиторів розглянуто її жанрову специфіку. Особливу увагу приділено дослідженню дзвонарського мистецтва як феномену матеріальної та духовної культури України, аналізу жанрових новацій та особливостей розвитку православної духовної пісенності на межі ХХ – ХХІ ст. Розглянуто фестивальний та концертний рух як важливі чинники розвитку, популяризації та взаємодії напрямів православної духовної музики. Специфіка розвитку українського музичного мистецтва полягає в тому, що зберігаючи протягом століть одні канони, не змінюючи тексту, в той же час вона зазнавала величного еволюційного розвитку. Цей шлях прикрашений іменами видатних творців-композиторів — Миколи Дилецького, Максима Березовського, Артемія Веделя, Дмитра Бортнянського, Миколи Леонтовича, Кирила Стеценка, Олександра Кошиця та багатьох інших.

Але спочатку пригадайте основні поняття, пов’язані з хоровою музикою. Музичне вітання «Добрий день вам! », А.Ведель «Херувимська», В.Філіпенко, В.

Березовського, без сумніву, є лірико-драматичний 4-частинний хоровий концерт “Не отвержи мене во время старости”, написаний на текст окремих строф 70-го псалма. Концерту притаманні тематична цілісність, ознаки монотематизму та класичне поєднання народнопісенних елементів із західноєвропейською поліфонічною технікою. Духовна музика звучить не лише у храмі,але її можна почути і в концертному залі,і в залі філармонії. Після закінчення військової служби став монахом послушником у Києво-Печерській Лаврі, продовжуючи писати музику. Ведель помер у 1810 році в батьківському домі, куди переїхав за кілька днів до смерті. Поховання було вельми багатолюдним і урочистим. Однак, кладовище було з часом зруйновано, а могила композитора загублена.

Слід зауважити, що саме поняття «духовна музика» в науковій літературі трактується двояко. З точки зору теологічного вчення дана дефініція тлумачиться як богослужбовий спів. Матеріалістична наука духовну музику розглядає як таку, що пов’язана з релігійним культом, та як професійну музику, написану на релігійну тематику. Повідомлення про духовну музику коротко допоможе Вам підготуватися до заняття і поглибити свої пізнання в мистецтві. Адже https://www.artflag.com.ua/ в житті людини займає важливе значення.

Слідкуйте за інформацією на сторінках подій. 19 лютого звучатиме «Літургія» Миколи Леонтовича (1877–1921). Корифей нашої культури, син священника, закінчив семінарію і, зокрема, чимало трудився над духовними творами. «Літургія святого Іоана Золотоустого» – одна з вершин творчості композитора. На концерті лунатимуть твори сучасних композиторів Польщі, Німеччини, Іспанії, Великої Британії, Словаччини, Сполучених штатів Америки.

Яка пора року до нас у найбільшій мірі привітна, лагідна, добра? З особливо радісними почуттями ми зустрічаємо весну після суворих, сірих, мало сонячних зимових днів. Визначимо особливості духовної церковної музики, на прикладі твору Артемія Веделя «Херувимська». Світу, а які до образу світу небесного? Підкресліть ті, що відповідають музиці «Херувимської».

(помолитися Богу, заспокоїти душу, послужити Богу). Людина йде до храму, щоб послужити Богу, подякувати йому за радість та щастя у своєму житті, або знайти сили для подолання важких життєвих обставин, або поміркувати над сенсом свого життя. Людина йде до храму, бо хоче піднятися над буденним, відчуває потяг до небесного, чистого, щирого, правдивого, що ми називаємо Добром і сповнити Добром своє серце. Випустити з уваги особливості впливу мистецтва, органічно пов’язаного з людиною ментально й фізично, щонайменше, нерозумно.

Його музика не друкувалася, довгий час її забороняли виконувати у храмах,. На початку ХХ століття ім’я А. Веделя було відроджено завдяки діяльності О.