Усі торговельні марки є власністю відповідних власників у США та інших країнах. Емоційна публіцистика. Оповідь з місця події.
Першим полемічним твердженням є концепція українського дослідника О. Чекмишева, який, приєднуючись до Французької школи журналістикознавства, визначає факт як елемент системи інформаційних жанрів. “Українське і пострадянське журналістикознавство тривалий час не визнавало факт окремим жанром. Натомість у європейських школах журналістики, зокрема у Центрі підготовки і вдосконалення журналістів (Париж), інших західних школах журналістики факт уже тривалий час розглядали як окремий жанр”, – вважає дослідник . Основна група жанрів, яка продовжує швидко і динамічно розвиватися, збагачуючись новими формами й методами роботи, – це група інформаційних жанрів. Це спостереження не находить підтвердження у підручнику-практикуму із журналістики українського дослідника О.
Художні жанри журналістики – це замальовки, нариси, фейлетони, памфлети, есе, історії тощо. До речі, іноді до них також можуть ставитися і жанри літератури, наприклад розповіді, вірші, казки і новели. Що таке журналістика? Дане поняття об ‘єднує в собі діяльність людей, які займаються збором цікавої і правдивої інформації, а потім, після обробки, підносять її широкому колу людей.
Саме звернення до проблеми, її виклад несуть в собі зерна аналізу. Відбір фактів, їх зіставлення, вміле вибудовування проблемної ланцюжка – це вже аналіз. Наявність узагальнюючої погляду (а вона належить публіцисту) – суттєва ознака кореспонденції як аналітичного тексту. Автор узагальнює факти, досліджуючи відносно невелика тематичне простір, виявляє тенденції розвитку проблеми, вносить конструктивні пропозиції, вказуючи шляхи її вирішення. Отже, кореспонденція – це публіцистичний текст, що розкриває об’єктивну природу конкретних фактів дійсності, об’єднаних однією проблемою і обмежених часом, місцем і числом дійових осіб, а також пропонує рішення проблеми.
Насправді роль ЗМІ в житті людей дуже велика. Сьогодні більшу частину інформації ми отримуємо з інтернету. За одну мить вона може поширитися по всіх каналах всесвітньої павутини. Одержувач інформації може відразу ж висловити в коментарях своє ставлення (схвалення або ж, навпаки, неприйняття) до отриманих відомостей, що також може вплинути на думку інших читачів. Одним словом, сучасна журналістика має безліч плюсів, проте головним мінусом все ж є ризик недостовірності відомостей.
Жанри журналістики. Сучасна журналістика
Одні дослідники вважають, що цей період починається з 1970-х років, а інші – що після здобуття незалежності Україною. Характеристикою новітньої літератури є звернення до заборонених у радянські часи тем, уживання обсценної лексики та суржику, звернення до постмодернізму та неоавангарду. Сонет – твір, написаний у 14 рядків п’ятистопним чи шестистопним ямбом. Прикладами сонетів в українській літературі є «Зриви та крила» Б.Антоновича, «Сонети» І. Франка, «Sonnetarium» М. Також до цього жанру вдавалися Л. Клен, Д.Павличко тощо.
Тема 4. Характеристика жанрів первинних пр-текстів
Аналіз специфіки функціонування новітніх жанрів фіче та ньюс-фіче на шпальтах сучасної газетної періодики (на прикладі вінницьких газет). Визначено основні риси цих жанрів, їх місце серед інших жанрових форм. Ключові принципи написання ньюс-фіче. Тож об’єктом дослідження є теоретичні засади створення та функціонування жанрової системи преси, новітні концептуальні розвідки, що по-новому трактують проблему класифікації жанрів. Чіткої періодизації новітньої української літератури досі не вироблено.
Замість ув ‘язнення
Аналогічним критерієм при оцінці авторського коментарю в замітці користуються німецькі дослідники. “За допомогою глоси (примітка, іронічний коментар), яка спочатку являла собою стисле критичне зауваження на полях, явища сучасності або якісь актуальні події подають у лаконічній іронічній формі, критично оцінюють або прямо засуджують. Місцевий дотеп являє собою невеличку бесіду розважального або повчального характеру на тему, що турбує місцевих мешканців” . Тим часом замітка – один із найпоширеніших жанрів західної преси.
Пельт у праці “Диференціація жанрів газетної публіцистики” виділяє ті ж самі родові групи основних газетних публікацій, і, порівнюючи з поділом Є. Прохорова https://namac.huzzaz.com/video/14414 (подієва, аналітична, художня) та Д. Прилюка (повідомлення новин, коментування фактів, публіцистичне розкриття), стверджує про аналогічність їх поглядів.